Ковалівка

Київська область розташована в центральній частині України в середній течії багатоводного Дніпра. Чарівна природа лісу і лісостепу, м’який клімат, географічне положення становлять особливості Київщини. Саме в цьому регіоні на лівій стороні р. Кам’янки розташоване мальовниче село Ковалівка.

Ковалівка відноситься до Васильківського району Київської області.

Історія села виринає із глибокої давнини і сягає сьогодення.

Перші згадки про село датуються 1501 роком.

За легендою першою спорудою села була кузня коваля Мини Назаренка та його шести братів на дорозі Фастів-Біла Церква, в якій ремонтували кінні поштові карети та чумацькі вози. Згодом тут виникає хутір семи братів та їхніх родин, який поступово, внаслідок вдалого місцерозташування сполучних шляхів (річкового та сухопутного) до великих міст, перетворюється в селище, яке через зайнятість першопоселенців Назаренків ковальською справою отримало назву «Ковалівка».

В часи царської Росії село входить до Васильківського повіту утвореного в 1797 році. В Ковалівці містилося волосне управління. Село налічувало 358 дворів, де мешкало 3,548 чоловік.

У XVI-ХІХ ст. село належало спадкоємцям графа Володимира Владиславовича Браницького.

Наприкінці XIX століття у селі діяла двокласна приходська школа, школа грамоти, а також паровий млин, 6 кузень, хлібний магазин.

З 1892 року у Ковалівці почало діяти однокласне училище з трьохрічним навчанням, в ньому навчалось 80 — 100 учнів.

У 1913 році в с. Ковалівка було відкрито земську двокласну школу з чотирирічним навчанням в п’яти групах де навчалося близько 250 дітей.

У 1935 році в Ковалівській школі вводиться повна середня семирічна освіта.

В повоєнний період в Ковалівській школі навчалося більше 1000 учнів. З 1947 року по 1950 рік частину школи займав дитячий будинок для дітей сиріт з різних сіл.

4 жовтня 1950 року ці три згадані вище колгоспи були об’єднані в один колгосп ім. Щорса. У 1954 році це господарство очолив Валентин Миколайович Радзієвський, який керував ним до серпня 1985 року.

В 1985 жителі села обрали головою колгоспу Анатолія Андрійовича Засуху. Він керував господарством до 1993 року. За цей час господарство досягло високих показників в сільськогосподарському виробництві, брало участь у різних виставках, де займало призові місця. Змінилася на краще і Ковалівка, зріс добробут ковалівчан, село поступово розбудувалося.

25 січня 1993 року господарство очолила Тетяна Володимирівна Засуха.

28 липня 1993 року колгосп ім. Щорса було перейменовано в агрофірму “Світанок” – господарство якої об’єднує декілька населених пунктів кількох областей України.

Родина Засух є основними меценатами с. Ковалівки. Завдяки їм відбулось будівництво Навчально-виховного комплексу ”Ковалівська гімназія”, територія якого становить — 10 000 м2 . з яких 8 000 м2 займає будівля, 2 000 м2 —майданчики стадіон, хокейна коробка, гімнастичне містечко, пришкільна ділянка, зараз триває будівництво льодового стадіону – «Льодова арена Комплекс налічує 205 кімнат-приміщень, 28 спеціалізованих класів-кабінетів. На сьогоднішній день в гімназії навчається 276 учнів.

У 2008 році НВК “Ковалівська гімназія” отримала номінацію «Флагман сучасної освіти України», у 2010 році – «Гордість Васильківщини».
Розповідаючи про цікаві місця нашої Ковалівки не можна оминути церкви Різдва пресвятої Богородиці. Архітектор Антонюк А.Є. і група художників під керівництвом Мамедова В.Т. доклали всіх зусиль, щоб ця церква стала справжнім витвором мистецтва.

Поряд із церквою, в якій узаконюється церковний шлюб молодої сім’ї, знаходиться місток кохання. Цей міст стає для наречених початком великого шляху подружнього життя, який вони будуть долати разом.

На озері, через яке перекинутий міст, живуть білі та чорні лебеді.

У 2013 р. в селі було відкрито жіночий монастир на честь преподобної Анастасії Київської на території якого було зведено храм св. мч. Тетяни.
Справжньою родзинкою в архітектурі села став незвичайний годинник, який ковалівчани називають годинником вічності.

Аналоги такого годинника можна зустріти в Німеччині та Швейцарії. Він побудований на землі, але діями механізму керує звичайна комп’ютерна програма.

Знаходиться годинник в центрі села саме на тому місці, де молодий коваль, засновник села Ковалівки – Мина Назаренко поставив свою хату і поряд кузню. Як свідчить давня легенда, сталося це на початку XVI ст.

Матеріал зібрала Галина БОНДАРЕНКО