Червонський цукровий завод

Історія Червоненського цукрового заводу починається у 1870 році. Його засновником був граф Грохольський, проте невдовзі завод перейшов у власність комерсанта-цукрозаводчика Терещенка. Виробничий сезон тоді тривав 99 днів. У 1881 році завод переробив 215,473 пуда цукросировини. У 1936 році його виробнича потужність становила 1200 м.ц. Постачальниками цукрових буряків були сільськогосподарські підприємства і приватні особи. У 1917 році було вироблено 240 тонн цукру, у 1918 році — 386 тонн, у 1919 році — 2000 пудів, а в 1920 році — 31909 пудів.

У 1957 році завод пройшов модернізацію. Було встановлено нову вапняково-випалювальну піч, дифузійну батарею та локомобіль. Потужність заводу перевищила дореволюційну у 2,5 рази. Було побудовано бурякопереробний та сокоочисний цехи, парокотельню на рідкому паливі та встановлено водобій для розвантажування буряків із залізничних вагонів. Завдяки механізації та автоматизації було замінено понад 200 робітників.

У 1970-х роках завод активно реконструювався. У 1970 році було встановлено турбіну АЕГ потужністю 7000 кіловат, побудовано лінію електропередач та підключено завод до державної електромережі. У 1975 році замінили застарілі котли на три парові котли-Е-25-24 та встановили турбоагрегат ОР-2,5-3. Завод перевели на мазут. У 1978 році встановили автоматичні центрифуги, що збільшило потужність заводу до 1660 тонн буряків на добу. У 1979 році замінили стару дифузію на дифузійний апарат безперервної дії КДА-25-66.

У 1981-1984 роках було замінено вакуум-апарати та центрифуги другого продукту, дискові фільтри першої сатурації, котли та випарювальні апарати. Завдяки цій реконструкції зросла потужність заводу, знизилась собівартість цукру, підвищилась якість продукції та поліпшились умови праці.

У 1985-1990 роках удосконалили приймання та складування сировини, встановили паровий котел для опалення підприємства та житлового масиву, побудували естакаду для розвантаження вапнякового каміння та вдосконалили схему сульфітації соку. Було впроваджено харчування працівників нічних змін за рахунок соціального фонду заводу.

У 1993-1994 роках проведено реконструкцію сушильного відділення, побудовано додатковий склад для зберігання цукру та обладнано компресорну станцію. Завод перейшов на спалювання природного газу. У 1998 році встановлено новий преддефекатор “Брігель-Мюллер” та впроваджено трьохпродуктову схему варіння цукру.

У 2001-2004 роках виконано заходи з удосконалення тракту доочистки, мийки буряків та їх підготовки до різання. Було капітально відремонтовано ошпарювач, встановлено термометри в дифузійній колоні та виконано інші заходи з економії паливно-енергетичних ресурсів.

Особлива сторінка в історії заводу пов’язана з літакобудуванням. Заводчик Ф.Ф. Терещенко захоплювався повітроплаванням і в 1910 році поблизу свого маєтку збудував майстерні для будівництва монопланів. У 1913 році моноплан із Червоного отримав високу оцінку на авіавиставці в Києві.

На сьогоднішній день завод є приватним підприємством під назвою “Червонський цукровик” з 223 штатними працівниками. Починаючи з 2007 року, на підприємстві відбулося кілька етапів реконструкцій, зокрема заміна застарілої дифузії, капітальний ремонт котлів, будівництво жомосушильного та жомопресового відділень, новий турбозал та інші покращення. У 2018 році завод переробив 326552 тонн сировини та виготовив 42748 тонн цукру — найбільшу кількість за всю історію заводу. На 2023 рік виробнича потужність заводу становить 3500 тонн за добу, а за енергозберігаючими показниками “Червонський цукровик” є одним з найкращих заводів України.