Горенко Вадим Анатолійович

Позивний «Гора»

🕯 01  січня   1975 — † 19  травня   2025
Вік – 50 років
Світла пам’ять

ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ

1982-1990  рр. – навчання  в Мар’янівській  середній школі;

1990-1992 – навчання  в Ксаверівській   середній школі

1993-1995 рр – служба в лавах ЗСУ,  навчальний центр «Десна», м.Чернігів.

Працював водієм ТОВ «Барвінок», тривалий час водієм- далекобійником.

Захоплювався садівництвом, колекціонував раритетну аудіотехніку.  Був турботливим сином та чоловіком,  люблячим батьком та дідусем, найкращим братом та дядьком, хорошим другом,   відповідальним, чесним, працелюбним, рішучим і сміливим у своїх рішеннях, самовідданим захисту країни.

ВІЙСЬКОВА СЛУЖБА

З 17 березня 2015 року по 2016 рік брав участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей.

З 2022 року добровільно став на захист  країни та був зарахований до складу в/ч А2791 м. Біла Церква,

далі – командир відділення   – командира машини десантно-штурмового взводу десантно – штурмової роти  в/ч А2613

ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ

Луганський напрям

 Донецький напрямок Загинув в результаті ворожого артилерійського обстрілу.

Населений пункт Андріївка Покровський район Донецька обл.

Місце поховання — село Мар’янівка Білолцерківського району Київської області.

НАГОРОДИ

🎖 Відзнака Президента України ” За участь в антитерористичній операції”, Указ Президента України  від 17.02.2016 №53/2026;

🎖 Почесна  медаль  37 окремого мотопіхотного батальйону, грамота  за сумлінне виконання службових обов’язків по обороні Маріуполя;  

🎖 Почесний нагрудний знак Головнокомандувача ЗСУ ” Сталевий хрест”,  наказ Головнокомандувача ЗСУ В.Ф. Залужного  від 15.02.2023 №321.

.